ГОЛОВНЕ – ДИТИНА ТА ЇЇ РОЗВИТОК, ТОМУ УКРАЇНСЬКЕ ПОЗАШКІЛЛЯ МАЄ ЗМІНИТИСЬ, - ГЕНДИРЕКТОР ДИРЕКТОРАТУ ІНКЛЮЗИВНОЇ ТА ПОЗАШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ ЛАРИСА САМСОНОВА

Міністерство освіти і науки України пропонує 5 ключових змін позашкільної освіти – від створення нової моделі фінансування до модернізації змісту. Про це повідомила генеральний директор директорату інклюзивної та позашкільної освіти МОН Лариса Самсонова сьогодні, 31 липня 2018 року.

Найголовнішою зміною має стати нова модель фінансування позашкільної освіти.

«Якщо  зараз  з місцевих бюджетів фінансується  кожен окремий заклад позашкільної освіти, то надалі ми пропонуємо  запровадити принцип «гроші ходять за дитиною». Щоб направляти кошти на конкретні послуги, а не «стіни». Це стане можливим тоді, коли буде налагоджено облік дітей, вивчено попит і тенденції. На жаль, до нас неодноразово надходили скарги, що керівництво позашкілля не завжди використовує кошти за призначенням. Наприклад, діти записуються у декілька гуртків, а потім туди не ходять, але в усіх документах йдеться, що вони там є і заклад живе активним життям», – зазначила очільниця директорату.

Передусім розглядається введення у позашкіллі вичерпного ваучера. Його ідея проста – ваучер містить у собі певну кількість послуг у позашкіллі, які держава надає для школяра безкоштовно. Школяр зможе скористатися ваучером не тільки у державному закладі позашкільної освіти, але у будь-якій іншій, зокрема, приватній установі. Тобто, батьки школяра обирають заклад, де вчитиметься їх дитина, а держава туди переказує кошти.

Водночас державні кошти на позашкілля зможуть отримувати й приватні заклади та особи, що надають відповідні послуги. Однак їхні програми будуть обов’язково проходити акредитацію.

На впровадження ваучерної системи в майбутньому планують виділяти окремі субвенції з держбюджету. Проте основними залишаться наявні зараз канали фінансування позашкілля з бюджетів різного рівня.

Лариса Самсонова додала, що зараз фактично відсутня система прозорого та ефективного моніторингу якості позашкільної освіти. Тому другою зміною має стати нова система моніторингу.

«Мета МОН – побудувати цілісну, гнучку та максимально адаптивну до реалій нового часу систему освіти. Позашкілля – дуже важливий елемент цієї системи і держава несе відповідальність за її розвиток. Проте для того, щоб щось розвивати, створювати адекватні стимули, потрібні дані, на основі яких можна зробити висновки про стан системи, її потреби та проблеми. Зараз таких можливостей ми не маємо, і впровадження системи прозорого та ефективного моніторингу якості позашкільної освіти має це змінити», – наголосила гендиректор.

Наступна новація – визнання результатів позашкільної освіти. Розглядається можливість зарахування результатів позашкілля у школах – такі можливості відкриває новий Закон «Про освіту».

«Ми розуміємо, що дитина, яка ходить, наприклад, до спортивної школи та готується стати олімпійським чемпіоном, має багато навантаження та мало вільного часу. Тому ми говоримо про те, щоб її результати з позашкілля зараховувалися як оцінки уроків фізкультури у школі. Таким чином, замість цього ж уроку фізкультури школяр зможе приділити час іншим предметам або ж просто відпочити», - розповіла керівниця директорату.

Четвертою зміною стане модернізація змісту позашкільної освіти. Так, планують оновити програми у позашкільних закладах, розширити напрямки гуртків тощо.

«Світ стрімко змінюється і діти потребують все більше нових знань та навичок. Й позашкілля – це одна з тих можливостей, де школярі їх можуть отримати. Я хочу підкреслити, що ми не говоримо про непотрібність традиційних напрямів позашкілля, але зараз діти хочуть не лише вчитися танцювати чи робити аплікації, але й, наприклад, опановувати інформаційні технології. Держава має  їм  це забезпечити», – пояснила Лариса Самсонова.

Коли буде впроваджено зазначені зміни, можна буде говорити про ринкову конкуренцію у позашкіллі. Це передбачається п’ятою новацією. У її межах заклади позашкільної освіти зможуть розширювати спектр своїх послуг.

«Ми зіштовхнулися з тим, що заклади позашкільної освіти під загрозою закриття, адже те, у якому форматі вони працюють, інколи призводить до того, що частина приміщень використовується не за призначенням. Утримувати такі заклади громадам не цікаво. Але діти не можуть залишитися без додаткових занять і без розвитку. Ми хочемо запропонувати керівництву цих громад і закладів розробляти стратегії розвитку послуг, вивчати потреби дітей, підбирати послуги для дітей за віком і за іншими ознаками, можливо, навіть  надавати майданчик для реабілітації дітей з інвалідністю. Наприклад, гурток з ліплення дуже добре розвиває моторику дитини, чудово також впливає і терапія з тваринами», - підкреслила Лариса Самсонова.

Усі пропоновані зміни МОН обов’язково представить для широкого громадського обговорення. Також зараз триває низка їх обговорень із ключовими стейкхолдерами.