Фільм "Мій Шевченко”, який висунуто на Державну премію імені Тараса Шевченка, є нешаблонною спробою показати справжнього, живого Кобзаря, і при тому без втрат пошани й любові до нього. Згадаймо невеличкий факт з фільму: Шевченко отримував безліч листів від земляків, і всі вони, не змовляючись, називали його "батьком”. Відчували в ньому щось своє, рідне. Таким він лишився в їхній пам’яті. І не його вина, що певні режими використовували ім’я велета нації в найбрудніших цілях.

В інтригуючій назві — "Мій Шевченко” — приваблювало оте присвійне — "мій”. Тобто — особистісний погляд, суб’єктивний — тим і цікавий. Як з’ясувалося з невеличкого прологу до фільму, займенник "мій” стосувався не якогось конкретного журналіста чи науковця і його власного розуміння творчості Шевченка, а кожного з глядачів взагалі.

Протягом чотирисерійного документальн ... Читать дальше »